Кинофестивалей в мире давно уже больше, чем дней в году, однако они продолжают появляться, значит, это кому-нибудь нужно. Но зачастую организаторы, не успев еще толком о себе заявить, начинают подражать Каннскому кинофестивалю, как самому знаменитому, роскошному, где собираются все лучшие фильмы и самые яркие звезды. На деле обычно выходит нелепое соревнование, подобное тому, что устраивала Эллочка Людоедка с заморской Вандербильдихой в «12 стульях»...

Известный режиссер провела мастер-класс на Одесском кинофестивале



Кира Муратова — редкий гость на кинофестивалях, хотя каждый из них мечтает заполучить ее в качестве гостя. Однако Кира Георгиевна, похоже, не слишком любит появляться на публике. Но для Первого Одесского международного кинофестиваля режиссер сделала исключение и провела мастер-класс для юных дарований, ставший, без сомнения, одним из самых заметных событий данного кинофорума. В течение часа эта изумительная женщина честно отвечала на самые разные вопросы. Хотя некоторые из них ей явно не нравились...

Тандем аматорів і професіоналів



Як для дебюту ОМКФ (16—24 липня) пройшов неймовірно вдало: хороша конкурсна програма, цікаві позаконкурсні покази, відомі гості й продумана програма відпочинку. З іншого боку — не зовсім рівною роботою відзначилася прес–служба (зрештою, це проблема всіх українських кінофорумів, особливо, якщо це стосується організації ексклюзивних інтерв’ю, тому, можливо, колегам із прес–служби варто перейняти досвід західних кінофестивалів, коли питанням інтерв’ю займаються спеціальні агенти актора чи режисера). Також певний подив викликає рішення журі щодо лауреатів...

Йос Стеллінг: Кожен може зняти кіно, але не кожен — хороше



Здається, ця людина має все — славу, визнання, любов, фінансову незалежність. Проте всі ці земні блага не зробили з культового голландського режисера пихату зірку. Йос Стеллінг з’являвся на багатьох подіях, що відбувалися в рамках Одеського кінофестивалю: був відкритий до спілкування, замість одного провів два майстер–класи й не втомлювався давати інтерв’ю. 10 хвилин розмови з режисером отримала й «Україна молода»...

29 липня у Києві, на Подолі, в річковому порту (пл. Портова), на арт-теплоходi «Яків Задорожний», відбудеться практична конференція "ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФУ", яка присвячена обговоренню шляхів розвитку
вітчизняного кіновиробництва, питанням дистрибуції і прокату кінофільмів, а також новій технології виробництва REBEL FILMMAKING.

Мета конференції: оптимізація процесів кіноіндустрії, впровадження нових технологій виробництва фільмів...

25 липня у Києві було знесено кінотеатр імені Довженка

На столичному проспекті Перемоги біля станції метро «Політехнічний інститут» здобуто чергову перемогу реальності життя над українським кіно, яке в цю реальність не надто, треба сказати, вписалося. Та й ніхто його туди особливо й не вписував. Сучасна будівельна техніка зруйнувала добре відомий кільком поколіннями киян кінотеатр, названий іменем нашого світового генія Олександра Довженка, режисера і письменника.

Руйнація відбулася недільного дня, 25 липня, потужно і швидко. Працювали у дві зміни. Як-то кажуть бандити - «на хапок»...

Украинский кинооператор и фотограф Сергей Михальчук рассказал top10.ua о выставке своих фоторабот из разных уголков мира, которая сейчас проходит в галерее “Brucie Collections”, и о творчестве в целом.



Первый снимок в вашей выставке датируется 2000-м годом. Вы уже тогда знали, что эта серия работ в дальнейшем превратится в выставку, или это были просто снимки, сделанные на память?
Я принципиально никогда не снимаю на память. Это просто фотографии в стилистике, в которой я начал работать на много раньше, чем с 2000-го года и в которой буду дальше работать. Они выражают определенное настроение, которое было в этих странах. Я не ставил перед собой задачу сделать выставку. Если это складывается – замечательно, не складывается – тоже неплохо. Фотографии о путешествиях это не тема моего творчества, это философия и даже способ жизни. Я постоянно перемещаюсь и путешествую, а желание снимать у меня появилось еще в детстве вместе со стремлением путешествовать...

"Що ти за птиця?!" Ти - Ягня!
Як сміло ти мене питати?
Вовк, може, їсти захотів!..
Не вам про теє, дурням, знати!
...
Він Вовк, він пан... йому не слід..."
Леонід Глібов



Колись, на початку минулого ХХ століття, Ленін проголосив, що "кіно є найважливішим із мистецтв". Його радянські владні нащадки на протязі багатьох десятиліть старанно виконували цей заповіт.

У Країні Рад було створено розвинуту кіноіндустрію, яка навіть кинула виклик "фабриці мрій" - Голівуду - у ідеологічній битві за серця й розум людей планети Земля.
Чільне місце в радянській кіноімперії займала Україна. Тут знаходилися такі знані в СРСР і за його межами студії, як Київська імені Довженка, Одеська, Київнаукфільм, та дві із шести кінокопіювальних фабрик, побудовані в радянські часи.
Пішов у небуття Радянський Союз.

І постале вітчизняне чиновництво розпорядилося раптово впавшим на голову кінематографічним багатством так само бездарно, як і майже всім іншим: легкою промисловістю, наукоємним виробництвом, Чорноморським пароплавством тощо.
Вітчизняній нью-еліті хотілося всього й одразу. Тому в фаворі були й залишаються лише експортні галузі, що дають швидкий прибуток у вільноконвертованій валюті. Його можна залишити десь в офшорах, перетворити в рахунки в іноземних банках та нерухоме майно в більш успішних за Україну землях...