f y
Національна спілка кінематографістів України

Персоналії

Єрмолова Валентина

(07.02.1940)

Кінодраматург, письменник.

Заслужений працівник культури УРСР.

Голова Українського товариства російської культури «Русь», Асоціації російських і російськомовних письменників України.

Нагороджена російським орденом Дружби.

Народилася у с. Старо-Алейка Алтайського краю Росії.

У 1957-1960 роках працювала в газетах і на телебаченні.

1967 року закінчила сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії ВДІК.

У 1967-1971 роках працювала сценаристом «Київнаукфільму».

Вибрана фільмографія

  • «Земле моя, доле моя» (1967)
  • «М'язи — XX століття» (1967, приз МКФ у Кортіна-д'Ампеццо)
  • «У прекрасному і шаленому світі» (1969)
  • «Червоне вугілля планети» (1973)
  • «Роздуми про моду» (1974, у співавт.)
  • «Роздуми про допитливість» (1974)
  • «Нагадування» (1975)
  • «Контакти» (1975, Диплом МКФ короткометражних фільмів, Чехословаччина)
  • «Вони тікали з рідного дому» (1976)

Валентину Єрмолову відзначено нагородами на кінофестивалях у Кортіна-д'Ампеццо (1969), Празі (1978), Свердловську (1977).

З 1975 році друкується як прозаїк (публікація у журналі «Наш сучасник»), член Спілки письменників СРСР.

Бібліографія

  • «В грозу на качелях» (повість, Київ, 1975)
  • «Мужские прогулки» (роман, Київ, 1979)
  • «Планета Вода» (роман, Київ, 1983)
  • «И жизни пир веселый» (роман, Київ, 1985)
  • «Призраки площадей» (роман, Київ, 1998)
  • «Пелынь судеб наших» (роман, Київ, 2003)
  • «Мой вечереющий сад» (роман, Київ, 2014)

Твори Валенитини Єрмолової перекладено на болгарську, німецьку, польську, словенську, французьку, чеську мови. Їх відзначено літературними преміями ім. В. Короленка (1985), ім. Юрія Долгорукого (2004).