f y
Національна спілка кінематографістів України

Персоналії

Буковський Анатолій

(17.11.1925–19.09.2006).

Український кінорежисер.

Народився 17 листопада 1925 року в місті Балашов Саратовської області Росії.

Воював на фронтах Другої світової війни. Гвардії лейтенант, командир взводу розвідки штабної батареї 188 гвардійського артполку 85 гвардійської стрілецької Ризької дивізії. Був поранений.

1949 року закінчив студію при Саратовському драматичному театрі імені Карла Маркса.

Був актором у театрах Саратова, Тбілісі, Душанбе.

1958 року закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І.К. Карпенка-Карого.

Від 1958 року – режисер Київської кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.

Зняв фільми «Серед добрих людей» (1962, у співавт.), «Сумка, повна сердець» (1964), «Бур’ян» (1966), «Варчина земля» (1969), «Лада з країни Берендеїв» (1971), «Тут нам жити» (1972), «Небо – земля – небо» (1975), «Підпільний обком діє» (1978), «Пора літніх гроз» (1980), «Візит у Ковалівку» (1980), «Провал операції "Велика ведмедиця"» (1983), «Володьчине життя» (1984), «Повернення» (1987), «Особиста зброя» (1991).

Пішов з життя 19 вересня 2006 року.

Анатолій Буковський володів даром оповідати історії, цікаві самі по собі й водночас вигострені до яскравої символіки образів, передусім акторських. З акторами умів і любив працювати, то ж і не дивно, що уже в першій його самостійній роботі, фільмі «Серед добрих людей» (разом з Євгеном Брюнчугіним) у головній ролі знялася велика актриса Віра Марецька. Надзворушлива історія про жінку, яка виростила чужу дитину, що загубилась у лихолітті війни, одначе знайшла сили віддати дочку її природній матері. Майже зразкова мелодрама. Анатолій Сергійович брав участь у війні, а відтак знав і цінував мистецтво як стимулятора доброти, благородства, співчуття чужим бідам.

Або ж картина «Бур’ян», за повістю Андрія Головка. Іван Миколайчук у ролі бійця революції, що вертає в рідне село битися за ідеали нового життя. Одначе в фільмі немає жорсткості, він про ніжність і про любов, що рятує все і всіх...

В кінці 1960-х років усі ми дивилися один із перших успішних телесеріалів «Варчина земля». Варку зіграла чарівна Ніна Антонова, дружина режисера і любов його життя. На перший погляд, уповні радянський фільм – дівчина лишається в рідному селі, аби трудовою звитягою уславити рідний край. Одначе ж більше, одначе ж об’ємніше – про те, як поволі молода людина набирає в собі джерельної снаги жити, любити, творити. І які актори! Окрім Ніни Антонової це і Валентина Владимирова, і Майя Булгакова, і Маргарита Кошелєва, і Микола Яковченко, Маргарита Криницина, Федір Панасенко, Нонна Копержинська, Борислав Брондуков...

Потому буде ще чимало стрічок, поставлених Анатолієм Буковським. В тому числі й на воєнному матеріалі. Фільм «Володчине життя», мабуть, багато в чому автобіографічний – не випадково ж у головній ролі режисер зняв свого юного сина Сергія. Про хлопчину, який у 16 літ пішов на фронт, був пораненим, отримав орден, пізнав перше кохання.

Анатолій Буковський – старійшина відомої української кінематографічної родини Буковських. Його дружина – зірка українського радянського кіно актриса Ніна Антонова, син – видатний режисер неігрового кіно. Зокрема, Сергій Буковський відзняв батька у фільмі «На Берлін!», в якому два ветерани війни, батько й тесть Сергія, їдуть до Берліна, аби нагадати собі, аби збудити в собі спогади про війну. На якій було всього – і горя неміряно, і доброти, і тихої ніжності до проявів людського.

Сергій Тримбач