У Будинку кіно відзначили День народження Миколи Мащенка
16.12.2014
Вечір пам’яті видатного українського режисера Миколи Мащенка відбувся в Будинку кіно 12 грудня на його День народження, який, втім, офіційно має відзначатися 12 січня.
Про це красномовно розповів режисер Олег Фіалко: «Ніхто не знає, скільки насправді років Миколі Мащенку, коли я його неодноразово питав, він відповідав: «Я тобі вже казав, мене мама народила 12 грудня, але то було село, і поки до того району дійдеш, багато часу минало. Вона мене записала – 12 січня. І тому в мене два дні народжнння». Я кажу, – «Колю, ну добре, але якого року?», – «Повторюю для дурнів: мама мене народила 12 грудня, але записала…»
Вечір зібрав друзів та колег режисера, якого не стало 2 травня 2013 року. Зокрема, серед присутніх – Іван Драч, Лариса Кадочникова, Олесь Янчук, Сергій Борденюк, Олексій Колесник, Олексій Безгін, Раїса Недашківська, а також онук Павло Мащенко, що дебютував цього року з короткометражним фільмом «Вчитель німецької», знятим за оповіданням свого діда. Вечір провів голова НСКУ Сергій Тримбач.
Іван Драч, письменник: «Ми без Миколи, але з Миколою – завжди будемо з Миколою. Мабуть, як і кожен з вас я любив його, люблю і буду любити». Пан Драч розповів, що завжди був вражений внутрішнім аристократизмом Миколи Мащенка, хоча виростила його мама, яка все життя пропрацювала свинаркою в колгоспі й про те, як режисер йому допомагав у часи залучення до Народного Руху України, коли письменникові було не до творчої праці.
Лариса Кадочникова, актриса, розповіла про свій досвід роботи з режисером на зйомках фільму «Комісари»: «Перший знімальний день – монолог, звичайно, українською мовою – я довго готувалася, мала намір зняти все з першого дубля. За хвилину до зйомки Мащенко вручає мені текст – абсолютно новий. (…) Я зрозуміла – у нього на майданчику спокійно бути не може, бо він знімав про інший, неблагополучний час – і чудово розумів, якщо дозволить мені зіграти так, як я відчуваю, вийде погано. Він мусив вивести мене з рівноваги. Я стежила за іншими акторами – він з усіма так поводився, можливо, саме тому виходив такий вражаючий результат».
Олесь Янчук, режисер, генеральний директор Національної кіностудії ім. О. Довженка: «Коли Микола Павлович був генеральним директором студії – це були її найкращі часи. Режисери до нього в кабінет заходили без черги. У нас були дуже теплі стосунки. (…) Під час нашої останньої зустрічі він запитав, скільки мені років, – «57», кажу, – «Так у тебе ж усе життя попереду!» Я одразу порахував скільки йому років, відняв різницю між його й моїм віком і згадав, скільки він зробив за цей час – дійсно, він мене переконав цією фразою: «У тебе все життя попереду». Чтобы комфортно использовать Поддон 1200*1000 и с другими габаритами, необходимо специальное устройство ручного или вилочного типа.
Сергій Борденюк, кінооператор: «Якщо раптом траплялося, що в тебе закінчувалася наснага і сили – один дзвінок до Миколи Павловича, одна зустріч, одне слово, і від цього виростали крила – від самої його енергетики. (…) Можливо, прийшов час на державному рівні запровадити відзнаку Миколи Мащенка для молодих кінемотографістів».
Завершився вечір показом фільму «Комісари» (1971 р.).