"ІВАН КОСИВ У ХАЛЕП'Ї ТРАВУ..." НАТАЛЯ І ДВА СЕРГІЇ - У ЧОРТОРИЇ.
17.06.2024
Sergiy Trymbach
НСКУ, Українська кіноакадемія
Так, у Чорториї, у день народження, 15 червня, ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА, на його батьківщині, у його дворищі. Там хата, і навіть дві, стара й нова, а далі здіймається гора невеличка, але ж крута. Біля її підніжжя ми й косили. За новою традицією, упровадженою Чернівецьким кінофестивалем "Миколайчук. Open",- червневий ранок 15-го починати з косовиці трави у Чорториї. Звісно, це ніби невеличка екранізація знаменитого віршу Ліни Костенко "Незнятий кадр незіграної ролі" - про те, як "Іван косив у Халеп'ї траву". Ну, а ми - у рідному селі Івановому...
Ми - це передусім НАТАЛЯ СУМСЬКА, видатна акторка і видатна, як я розумію, господиня: усе вміє робити. Запитав її: "Наталю, ви справді косите, у себе, траву - не газонокосилкою, а традиційною косою? - Газонокосилкою косить Анатолій (чоловік Наталі, усім відомий актор і режисер Анатолій Хостікоєв.- С.Т.), надіває навушники - і вперед, з піснями. А я отакою, дідівською, люблю вимахувати...". Вимахує - доволі вправно, можу посвідчити.
Вправно і професійно робить це і визначний кінооператор, а нині ще й голова Національної спілки кінематографістів України СЕРГІЙ БОРДЕНЮК. Попри своє міське походження (родом із Чернівців) і цілком міський спосіб життя. Одначе ж побіля його київського помешкання вистачає трави і вистачає бажання узяти до рук косу, аби прокинулась у м'язах пам'ять про предків...
Я брався до коси з певним острахом - літ сорок не брав до рук. Була колись наука від діда Павла Макаровича, але ж коли те було? І раптом наука та спливла у пам'яті і дідові рухи пішли-побігли по моїх жилах, по моїх м'язах. Пам'ять про діда і пам'ять про Миколайчука Івана... (фото Сергія Борденюка).
Сам МИКОЛАЙЧУК не раз обкошував місцину родинну. Одначе його косарська магія залишилась у нашій спільній пам'яті завдяки віршеві ЛІНИ КОСТЕНКО...
Видатний поет ось як згадувала обставини написання свого знаменитого вірша, у розмові з Оксаною Пахльовською. «Іван Миколайчук справді косив у Халеп’ї (це Київщина, Обухівський район.- С.Т.) траву. Ми там кілька днів жили з Васильком (син Ліни Костенко і Василя Цвіркунова.- С.Т.), йому було рочків п’ять. Миколайчук приїхав підбирати натуру для «Вавилона ХХ». Зайняли порожню хату, де вже ніхто не жив, бур’яном заросла по саму стріху. Я вранці йду з Васильком, а Іван косить траву. Я замилувалась. Він навіть не бачив, що ми на нього дивимось. От тоді й написала цей вірш» (У кн.: Іван Дзюба. Є поети для епох. Київ: Либідь, 2011, с. 160-161).
Ліна Костенко
НЕЗНЯТИЙ КАДР НЕЗІГРАНОЇ РОЛІ
Іванові Миколайчуку
Його в обличчя знали вже мільйони.
Екран приносить славу світову.
Чекали зйомки, зали, павільйони, чекало все! Іван косив траву.
О, як натхненно вміє він не грати!
Як мимоволі творить він красу!
Бур'ян глушив жоржини біля хати,
І в генах щось взялося за косу.
Чорніли вікна долями чужими.
Іван косив аж ген десь по корчі.
Хрести, лелеки, мальви і жоржини
Були його єдині глядачі.
І не було на вербах телефону.
Русалки виглядали із річок.
Щоденні старти кіномарафону
Несли на грудях фініші стрічок.
Десь блискавки - як бліци репортера,
Проекція на хмару грозову.
На плечі стрибне слава, як пантера, -
Він не помітив, бо косив траву.
Іваночку! Чекає кіноплівка.
Лишай косу в сусіда на тину.
Іди у кадр, екран - твоя домівка,
Два виміри, і третій - в глибину.
Тебе чекають різні дивовижі.
Кореспонденти прагнуть інтерв'ю.
Москва. Гран-Прі. Овації в Парижі!..
Іван косив у Халеп'ї траву.
На фото: Іван Миколайчук у фільмі "Вавилон ХХ";
Наталя Сумська, Сергій Борденюк, Сергій Тримбач за роботою у Чорториї.