Відбувся вечір пам’яті Леся Сердюка
07.12.2015
4 грудня 2015 року у Будинку кіно відбувся вечір пам’яті народного артиста України Леся Сердюка, приурочений до 75-річчя від дня його народження, та показ художнього фільму Юрія Іллєнка «Солом’яні дзвони», в якому Лесь Сердюк зіграв одну із своїх найпотужніших ролей.
Відкрив вечір заступник голови Спілки з творчих питань Роман Ширман. Лесь Сердюк був чудовою людиною і видатним актором, який грав у кіно (понад сто ролей), озвучував документальні стрічки, працював у театрі, вчив студентів. Він був продовжувачем родинної традиції, адже його батько був актором харківського театру «Березіль» і назвав сина на честь Леся Курбаса, зазначив Роман Ширман і запросив колег-кінематографістів поділитися спогадами про видатного митця.
Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко (на фото) назвав спільну роботу із Лесем Сердюком подарунком долі. Як актор він грав із ним у декількох стрічках, зокрема, «Солом’яних дзвонах» і «Молитві за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка. І, на його переконання, саме у фільмах Юрія Іллєнка актор створив свої найкращі екранні роботи. У «Солом’яних дзвонах» Лесь Сердюк зіграв головну роль, і це була його картина. Він як протагоніст блискуче розкрив образ героя на різних етапах життя. Доказом того стала і нагорода міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах – одного із небагатьох, на який могли потрапити українські стрічки за радянських часів.
Пилип Іллєнко зазначив, що не бачив фільм два десятки літ, адже «Солом’яні дзвони» не мають пристойної цифрової копії, от і у Будинку кіно фільм демонстрували з плівки. Така ситуація, на жаль, унеможливлює знайомство із фільмом українських глядачів, особливо молодих, які, імовірно, і не здогадуються про існування видатних досягнень нашого кіно. Пилип Іллєнко пообіцяв, що буде зроблено усе належне, аби відкрити молоді класику українського кінематографа.
Актриса Людмила Єфименко нагадала про ще одну видатну роль Леся Сердюка – князя Святослава у стрічці Юрія Іллєнка «Легенда про княгиню Ольгу». Він неперевершено втілив тут образ справжнього чоловіка. У ньому були сила, щирість, доброта. Найбільше проб Юрій Іллєнко провів саме на роль князя Святослава, а зрештою – віддав належне Лесю Сердюку і обрав його з-поміж акторів, що мали на той момент більшу відомість і славу.
І Пилип Іллєнко, і Лариса Єфименко згадували про теплу дружбу, що існувала між Лесем Сердюком і Юрієм Іллєнком. Наприкінці життя вони обидва боролися із важкою хворобою, підтримували один одного. Лесь Сердюк пішов 26 травня 2010 року. Юрій Іллєнко, попри важкий стан здоров’я, був на прощанні з другом. Він помер за кілька тижнів, 15 червня.
Актор Віктор Демерташ наголосив на тому, що Лесь Сердюк був не лише високим професіоналом, а й прекрасною людиною, теплою, інтелігентною, доброю, але з міцним внутрішнім стрижнем. Такий характер, можливо, робив ще важчою для нього роль в «Солом’яних дзвонах» – робота над фільмом складалася украй непросто, адже персонаж, якого він втілив, мав цілком іншу енергію. Тим вагомішим був заслужений успіх.
Також спогадами про Леся Сердюка поділилися співачка Ніна Матвієнко, кінорежисер Сергій Марченко, актриса Оксана Григорович і фотограф Валентин Ландар.
Фото Юрія Гармаша
Сергій Васильєв