Високий перевал. До 80-ліття Анатолія Мамонтова
09.12.2015
Українському художнику кіно Анатолію Мамонтову 5 грудня виповнилось 80 літ.
1961 року він закінчив художній факультет ВДІКу. Потому багато років працював на Київській кіностудії імені Олександра Довженка. Був художником-постановником фільмів «Серед добрих людей» (1962), «Криниця для спраглих» (1965), «Білий птах з чорною ознакою» (1970), «Вавилон ХХ» (1980), «Камінна душа» (1988), «Панове, врятуймо місяць!» (1990) та багатьох інших. Працював з режисерами і операторами Анатолієм Буковським, Юрієм Іллєнком, Іваном Миколайчуком, Володимиром Давидовим, Віленом Калютою, Юрієм Гармашем, Станіславом Клименком, Дмитром Томашпольським...
Що робить художник в кіно? Створює візуальний світ фільму. Разом з оператором і режисером, художниками по костюмах і гримером, звичайно. Анатолій Мамонтов – таким є моє суб’єктивне враження – найуспішніше працював у фільмах міфопоетичного спрямування, там, де була необхідність фантазувати, доводити пластичні образи до символічної випруженості та глибини прозирання буттєвого смислу.
Разом з тим в його послужному списку і чимало фільмів, де візуальна картина світу значно приземленіша. Зате там більше роботи, орієнтованої на чуттєве відтворення людського повсякденного життя...
Планую запросити Анатолія Івановича в свою програму «Територія кіно», аби розпитати про секрети його ремесла і творчості. Сподіваюсь, погодиться. А поки що – з ювілеєм, пане Анатолію! Що за життя наше, коли День народження такого художника не стає подією хоча б локального рівня? Треба виправлятись...
Сергій Тримбач