НСКУ відзначила 120-ліття кінематографу
17.01.2016
28 грудня 2015 року був ювілейний день народження кіно – 120-річчя першого публічного показу фільмів братів Люм’єрів, що відбувся в Парижі. Національна спілка кінематографістів України провела мистецькі заходи із нагоди свята.
24 грудня до ювілею кінематографа у Синій залі Будинку кіно відбулася унікальна подія «Синематограф братів Люм’єрів та компанії». Протягом п’яти годин в режимі нон-стоп глядачам демонстрували перші фільми, створені у світі та Україні, а також фрагменти документальних стрічок з історії становлення кіно. Показу фільмів передували коментарі кінознавців – голови НСКУ Сергія Тримбача і Станіслава Сукненка.
Відкрив вечір 5-хвилинний монтажний фільм кінорежисера, секретаря Правління НСКУ Дмитра Томашпольського, який представив власну версію 120-літньої історії кіно, вигадливо вмістивши у невеликому часовому проміжку низку класичних сцен із добре знайомих любителям кінематографа фільмів.
Зокрема було представлено іконічні фрагменти із «Прибуття потяга» братів Люм’єрів і «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова, «Ночей Кабірії» Федеріко Фелліні і «Кримінального чтива» Квентіна Тарантіно, «Броненосця “Потьомкін”» Сергія Ейзенштейна і «Термінатора: Судний день» Джеймса Камерона, «Андалузького пса» Луїса Бунюеля і «Зоряних воєн» Джорджа Лукаса, «Леопарда» Лукіно Вісконті та «Подорожі на Місяць» Жоржа Мельєса, а також багатьох інших стрічок. При тому розміщено їх автором було не у хронологічному порядку, а за принципом вигадливого мистецького колажу.
У першій програмі вечора, присвяченій початкам світового кіно, було показано фрагмент вельми інформативної документальної стрічки «Кіно Європи: Невідомий Голлівуд. Як все починалось» Кевіна Бранлоу та Девіда Гіль і стрічки Жоржа Мельєса «Подорож на Місяць» (1902) та Едвіна Портера «Велике пограбування потягу» (1903), що мали істотний вплив на розвиток ігрового кіно і його жанрів.
Далі значну увагу приділили початкам українського кіномистецтва. Глядачам продемонстрували невеликі фрагменти стрічок «Важко перші сто років» Юрія Терещенка (про історію українського кіно) і «Минуле лишається з нами» Георгія Давиденка (про становлення українського кіновирбництва, за спогадами Арнольда Кордюма), а також документальні фільми про перших українських кінематографістів: «Альфред Федецький. Людина поза кадром» (реж. Ольга Білошицька) і «Данило Сахненко» (реж. Ігор Родіонов).
Потому було представлено два видатних українських німих фільми 1920-х років: експресивну, сповнену гумору комедію «Ягідка кохання» Олександра Довженка (1926) та напружену драму із сільського пореволюційного життя «Хліб» Миколи Шпиковського (1929) – оригінальну стрічку, що багато в чому «перегукується» із класичною довженківською «Землею», її лише нещодавно повернули із архівного небуття зусиллями Національного центру Олександра Довженка.
Завершився вечір показом альманаху «Люм’єр та компанія» (1995), укладеного з нагоди 100-ліття кінематографа з однохвилинних фільмів, які чотири десятки знаних режисерів відзняли на першу камеру братів Люм’єрів.
До 120-річчя кінематографа вечір було проведено і в Дніпропетровську – місцевим осередком НСКУ під орудою Валентини Слободи. Глядачам показали фільми братів Люм’єрів і документальні стрічки про перших українських кінематографістів: «Альфред Федецький. Людина поза кадром» (реж. Ольга Білошицька), «Украдена слава. Йосип Тимченко. Кіна не буде» (реж. Євген Біланюк) і «Данило Сахненко» (реж. Ігор Родіонов, він взяв участь у вечері із виступом).
Сергій Васильєв