Фараон Яковченко
04.05.2016
Сергій Тримбач, голова НСКУ
Травневі дні і справді поминальні...
3 травня – День народження Миколи Яковченка (1900–1974).
Микола Яковченко – геній сміхового. Справжній геній!
Один лишень спогад. У дитинстві багато разів слухав по радіо виставу франківців «Фараони» за п’єсою Олексія Коломійця. Про страшний сон голови колгоспу... У тому сні чоловіки й жінки помінялися соціальними ролями, жінки стали начальниками, а чоловіки рухнули на ферми, на поле та присадибне господарство...
Яковченко тут грає Оверка. Хоча й невидимий, лишень у звукоряді, але надвиразний персонаж. Він загрузає у побут, підступність якого виглядає часом катастрофічно. Двоє дівчаток в Оверка, обносились, треба пошити якусь вдягачку. Купив 8 метрів ситцю і... На все життя лишилось в пам’яті от се: «Кроїв-кроїв дівчаткам на платтячка – нічого не виходить». Кілька виходів Оверка-Яковченка на публіку і щоразу той ситець куцішає, зникає, аж поки не трансформується в хустинки носові. По суті справи винахідливий гег, тільки сюжетний, яким прошито простір вистави.
Щоби остаточно не розчинитись у тому клятому побуті, хитрун Оверко пішов до лікаря. А воно молоде, зелене. На прищик дивиться і каже: «Фурункул!» – Оверко йому: «Чиряк!» Той позаглядав у книжки і виписав лікарняний, на три дні...
Хоча ближче до фіналу безпощадне жіноцтво, що осідлало керівні посади, виписує Оверкові – «за неподобну балаканину» – висилку на роботи по обробці цегли, «до повного комунізму».
Отак погиб чоловік, який намагався хоч якусь поезію знайти у підневільному стані домогосподаря, хоч дещицю вільного часо-простору здобути. А його на цеглу...
Слава тобі, Господи, то лишень сон страшний був і Оверко вернувся на птахоферму, завідувачем.
Золота голова, золотий талант!
Неповторний, пізнаваний з першого згуку, голос Яковченка. Його виходи з піснею «Если бы парни всей земли / Вместе однажды собраться смогли...» Звернення «Добірне товариство» і похвала: «Золота голова, золота голова!» В мій особистий лексикон це заходило одразу ж. Навіть, пригадується, у вбиральню, що в глибині двору, ходив якийсь час із тею маршувальною пісенькою «Если бы парни всей земли...» От се й засвідчує статус зірки – коли навіть на смішного, неоковирного персонажа у виконанні актора хочеш бути схожим... У будь-якому віці, у будь-якому місці. Видатні люди сучасної україни Вікіпедія.
Геній, ото і вся розмова.
Сергій Тримбач