Про лекцію Світлани Матвієнко «Коли зникають бар’єри: Станіслав Лем та Фелікс Соболєв»
29.11.2016
В рамках виставки «Кінотрон» відбулася лекція Світлани Матвієнко «Коли зникають бар’єри: Станіслав Лем та Фелікс Соболєв».
Сергій Тримбач
Як пояснив мені Олексій Радинський (автор концепції виставки) під час підготовки з’ясувалося, що нині в Києві перебуває Світлана Матвієнко, українка, що давно вже працює в Канаді і займається, зокрема, дослідженням історії радянської кібернетики, в т.ч. роботами Віктора Глушкова: її тема – це співвідношення кібернетики і психоаналізу.
Вона подивилась кілька стрічок Фелікса Соболєва і це стало поштовхом для лекції. Щоправда, в її титулі не знайшлось місця Віктору Глушкову – як пояснила сама Світлана Матвієнко, це станеться трохи пізніше, в її доповіді на конференції в Політехнічному університеті.
На лекції зібралась молодь, і я, старий прибулець.
Лекція почалася з відсилань до знаменитої книги Станіслава Лема «Сума технологій». Письменник-фантаст написав цей збірник есеїв ще 1963-го, одначе нині цей текст набув нової актуальності. На цьому й наголосила Світлана Матвієнко. А далі був екскурс у нібито призабуту нині науку кібернетику, яка в ці дні знову набуває первісної свіжості. Як й ідеї, навколо яких обертались фільми Фелікса Соболєва.
Одна з причин актуалізації – зміна парадигм людського життя. За старої парадигми людина включена до світобудови і навіть відповідає за неї. Нині не так, людина стоїть ніби осторонь тої будови, у деякій розгубленості: вона не знає, чого від неї вимагає нова ситуація. Саме в цю проблематику і «вгризався» Фелікс Соболєв, багато в чому випереджаючи свій час...
Надзвичайно цікаво, в короткому тексті не берусь розкривати всі нюанси лекції Світлани Матвієнко.
Спасибі! І успіхів Центру візуальної культури і її молодому колективу.
Більше про виставку «Кінотрон» тут>>>.
Сергій Тримбач