Те, що не минає
17.06.2017
Секретар Правління НСКУ, головний редактор журналу «Кіно-Театр» Лариса Брюховецька про поїздку делегації Спілки до Чернівців і Чорториї на свято «На гостини до Івана».
Кожного року Національна Спілка кінематографістів України з піднесеним настроєм готується до цієї поїздки. День народження Івана Миколайчука – неабияка подія. Чернівці і Чортория – незмінний маршрут. Замовляється комфортабельний автобус, зголошуються охочі – люди, що цінують талант Миколайчука. Багато клопотів випадає на тих, хто цю подію готує, хто організовує свята «На гостини до Івана» – керівника управління культури Чернівецької облради Віра Китайгородська та керівника обласного кінопрокату Людмила Калінкаутська. Допомагає їм ім’я людини, яку вшановують, а також досвід у проведенні свята.
Як незмінним є маршрут «Київ – Чернівці – Чортория», так само майже незмінним є ядро паломників: відповідальний секретар НСКУ Олена Парфенюк, актори Алла Сергійко, Юрій Рудченко, кінорежисери Роман Балаян, Аркадій Микульський, Сергій Марченко, кінооператори Юрій Гармаш і Віталій Зимовець, композитор Володимир Губа.
Цього разу кінооператор фільмів Миколайчука приїхати не зміг, тож розповідати про Івана взяв на себе Віталій Зимовець, який 45 років тому у Красногорівці на Полтавщині знімав «Пропалу грамоту». Його розповідь перед початком цього фільму в кінотеатрі «Чернівці» була цікавою і змістовною. А оскільки з Чернівців до Чорториї я їхала поруч з Віталієм Андрійовичем, то й випало почути чимало про зйомки.
Наприклад, про кінні змагання, які влаштували Іван Миколайчук і Федір Стригун (персонажі їхні – козак Василь і запорожець Андрій – їздили верхи). У Федора Стригуна був білий у яблуках кінь, який вже давно знімався в кіно, тобто мав акторський досвід. У Миколайчука був гнідий скакун. І уявіть, білий коник примчав першим. «Був хитрий», – пояснює Віталій Андрійович. А змагались не просто так: переможений мав виставити пиво. Дістати тоді та ще влітку той напій було неможливо. І все-таки, зусиллями одного зі знімальної команди вдалося – і діжечку пива розпили всією групою. Робота було святом, бо знімали на одному подиху, вечорами обговорювали зняте, планували роботу на наступний день…
Та повернемося до нинішнього свята. Цього року – дата не ювілейна (76 років), та й 15 червня – робочий день тижня. Одначе, люди прийшли сказати і послухати теплі слова біля меморіальної дошки Іванові Миколайчуку, що на вулиці його імені в Чернівцях.
У Чорториї людей до рідної хати Івана Васильовича зійшлося багато. Традиційно звучали Глининські музиканти, з теплими словами про свого геніального земляка говорили представники влади різних рівнів (сільської, районної і обласної рад, навіть земляк-народний депутат виголосив пошанування). Сказали свої слова Івановим землякам і кінематографісти – композитор Володимир Губа, співачка і подруга родини Миколайчуків Валентина Ковальська, голова НСКУ Тарас Ткаченко, кінорежисер Роман Балаян. Рабочее зеркало казино Slot V https://www.casinoz.team/casino/slotv-casino.html всегда доступно пользователям, проживающим на территории бывшего СССР. Однако попасть на заблокированный ресурс можно и другими способами. Узнайте, как это сделать на сайте Казиноз прямо сейчас. Здесь же можно найти и другую полезную информацию.
Виступаючи, я наголосила, що в масштабах України не достатньо вшановують це ім’я – майже не показують фільмів за його участі на ТБ, не виконується Постанова Кабміну України від 18 лютого 2016 року про реконструкцію кінотеатру ім. і. Миколайчука в Чернівцях і про спорудження експозиційної споруди на обійсті в Чорториї. Вручила Фрозині Василівні наше нове видання – сценарій Миколайчука й Еліані Сабате «Острів сліз».
На садибі помітні зрушення: замінено покрівлю меморіальної хати на ґонту, що характерна для давніх будівель Буковини. Біля церкви зроблено спеціальне місце для музикантів, оформлене так само, як у фільмі «Білий птах з чорною ознакою». Серед гомону і піднесеного спілкування час промайнув дуже швидко – треба повертатися до Чернівців, а звідти – до Києва.
На фото: експозиція хати-музею Івана Миколайчука в Чорториї
Лариса Брюховецька, «Кіно-Театр», 16 червня 2017 року