КІНООПЕРАТОРУ ВІКТОРУ КРІПЧЕНКУ - 70
10.07.2018
МНОГІЇ І БЛАГІЇ ЛІТА, НАТХНЕННЯ І СИЛ
НА НОВІ ТВОРЧІ ЗВИТЯГИ!
ВІКТОР ІВАНОВИЧ не випадково став кінооператором - у нього справді пластичне мислення, яке перетворює навколишній візуальний хаос у щось космічно гармонійне. Так само не випадково він обрав кіно неігрове, документальне - бо в ньому живе справжня пристрасть публіциста не просто фотографувати, відтворювати реальність, а - перетворювати її. Тому й з особливою силою вибухнув його талант у роки драматичні - Чорнобиль, творення нової Української держави...
У знаменитому фільмі "ЧОРНОБИЛЬ: ХРОНІКА ВАЖКИХ ТИЖНІВ" (1986, реж. ВОЛОДИМИР ШЕВЧЕНКО, головні оператори В.КРІПЧЕНКО, ВОЛОДИМИР ТАРАНЧЕНКО) збережено оту справжню важкість буття, яке зненацька надломилось-похилилось - так, що довелося виправлять профіль життя неймовірними зусиллями таких маленьких і таких беззахисних людей. Опромінюваних невидимими променями радіації - ті, хто стояв за камерою, так само підставлялись, аби те життя не рухнуло в тартарари...
А коли на Донбасі розпочалися шахтарські страйки, бунти КРІПЧЕНКО з колегами їдуть туди, в епіцентр подій. Фільм "ЛИПНЕВІ ГРОЗИ (дилогія - «Страйк» 1990, «Викид», 1992, реж. В. ШКУРІН, А. КАРАСЬ) - це справжня публіцистика, з прямим і точним попаданням в сутність творящогося суспільства, громадянського суспільства. Відтак автори не втручаються у те, що ми бачимо на екрані, вони його навіть вербально не коментують - життя говорить про себе саме.
Попри свій гарячий, козацький темперамент ВІКТОР КРІПЧЕНКО (і це так помітно в його фільмах) по-справжньому і ніжно любить людей. Що би він і кого б не знімав - працюючи в кіно чи на телебаченні, де він потрудився в останні два десятиліття чимало.
Подаю тільки вибрану фільмографію:
«Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (фільми «Початок шляху», 1974, «Шлях звершень», 1977, реж. В. Шевченко, І. Грабовський), «Суперкубок» (1975), «Вишивки краса нетлінна» (1978; обидві – реж. Ю. Ткаченко), «Сад, повний сонця» (реж. Л. Букін), «Олександр Бойченко» (реж. М. Юдін; обидві – 1977), «Вірність» (реж. А. Микульський), «Вячеслав Павлович Губенко, хірург» (реж. Р. Сергієнко; обидві – 1978), «Чорнобиль: хроніка важких тижнів» (1986, реж. В. Шевченко, співавт.; Золота медаль ім. О. Довженка, 1987, Нац. рос. премія «Ніка», 1989, Державна премія СРСР); «Липневі грози» (фільми «Страйк» 1990, «Викид», 1992, реж. В. Шкурін, А. Карась, співавт., Національна премія імені Т.Шевченка), «Невиданий альбом» (обидва – 1991; призи Мкф у м. Краків, Лодзь, 1991; обидва – Польща), «Оглянися з осені» (1993; обидва – співавт., співреж.).
Оператор студії «Укркінохроніка» (1973–95); викл. Ін-ту театр. мист-ва (1995–96); на телеканалах «ЮТАР» (1997–2001), «К-1» (2008–09), «Інтер» (2009–10), «НТН» (від 2010).
Автор привітання - Сергій Тримбач.