Тетяна Гнєдаш про кругообіг продюсерської енергії: «Головне — здоров’я й обігові кошти»
03.08.2016
Продакшн-компанія Front Cinema у складі «Медіа Групи Україна» була створена на початку 2014 року і з того часу працює, як годинник: щопівроку випускає стосерійну мелодраму. Про те, як організовано роботу компанії та які в неї плани на майбутнє, «Детектор медіа» запитав у генеральної директорки Front Cinema Тетяни Гнєдаш.
Галина Петренко, «Детектор медіа»
– Тетяно, скільки годин серіалів виробив ваш продакшн минулого року? Скільки заплановано на цей рік?
– Виробнича компанія Front Cinema почала працювати в лютому 2014 року. Нині серпень 2016 року. За два з половиною роки ми виробили 500 годин серіальної продукції: «Дворняжка Ляля», «Безсмертник», «Клан ювелірів», «Не зарікайся», тепер на підході п'ятий стосерійний проект «Співачка», який вийде в ефір уже через місяць. Таким чином, щорічно ми виробляємо два стосерійних серіали.
Цей рік не виняток. Серіал «Не зарікайся» завершив ефір у травні. «Співачка» вийде в ефір у серпні або на початку вересня. Наступний стосерійний проект під назвою «Райське місце» вже в підготовчому періоді, зйомки плануємо розпочати у вересні. В січні «Райське місце» з'явиться в ефірі. Жанр – мелодрама, авантюрна мелодрама.
– Скільки максимально годин на рік ви можете виробити? Що є обмежувачем?
– Компанія Front Cinema – це частина «Медіа Групи Україна» (МГУ), й нашим основним замовником є канал «Україна». Сьогодні слот о 18:00 відданий під мелодраматичні серіали. Нашим першочерговим завданням є забезпечення слоту якісним контентом. Формат теленовели визначений виключно економічними міркуваннями. Творчі ресурси компанії дозволяють виробляти контент будь-якого формату в будь-якому обсязі. Власні технічні ресурси поки що обмежені тими обсягами, які замовляє канал. Наразі обговорюється можливість розширення виробництва Front Cinema.
– Напевне, минулий рік був роком оптимізації бюджетів. Який у вас виробіток за знімальний день і за рахунок чого ви здешевлюєте виробництво?
– І минулий, і позаминулий роки були роками вкрай обмежених бюджетів. Середній виробіток на стосерійному проекті – мінімум 32 хвилини на день. Здешевлення виробництва в нашій компанії, як і в будь-який іншій виробничій компанії, відбувається за рахунок інтелектуальної напруги (посміхається. – ДМ).
– Ви, як і раніше, багато пишете сценарії? Що в роботі над проектами ви обов'язково залишаєте за собою (що обов'язково треба контролювати, де тримати руку на пульсі)?
– Сценарні групи на стосерійних проектах – це в середньому 15 осіб. Всі етапи сценарного виробництва вимагають однакового контролю – завжди. Не важливо, ким і в якому форматі пишеться сценарій.
– Цього року «1+1 медіа» випустила повнометражний фільм («Я з тобою»), StarLightMedia також заявляла, що виробництво повнометражного кіно їй у принципі цікаво. Чи є у вашого продакшну і групи такі плани?
– Наразі в плані компанії Front Cinema повного метру з виходом на широкий екран немає. Але МГУ сприяє у виробництві повнометражних кінокартин. Наприклад, красивий, яскравий проект «Урсус» був підтриманий рішенням Євгена Лященка (генерального директора «Медіа Групи Україна». Загальний бюджет картини становить $3 млн 600 тис., із яких 11% фінансує Німеччина, 10% – Болгарія, 25% – Грузія, 54% – Україна. Із загального бюджету 20% профінансувало Держкіно, 10% вклала МГУ, а решту коштів української частки – студія FreshProduction. – ДМ). Думаю, запитання про плани МГУ правильніше адресувати керівництву медіагрупи.
– Коли ухвалять законопроект №3081-д (законопроект #КіноКраїни), яка форма підтримки буде підходити вам більше: держсубсидії чи рібейти? Чому?
– Мені складно відповісти на це запитання. В мене поки що не було можливості ґрунтовно подумати про це.
– На ваш погляд, наскільки успішним і масштабним для індустрії буде досвід Star Media й серіалу «Мата Харі»: зняти дорого, англійською мовою, з розрахунком продати готовий продукт на міжнародному ринку?
– Поживемо – побачимо. Я дуже хочу, щоб Star Media все вдалося. Це добре, коли наші перемагають.
– Нещодавно на каналі «Україна» успішно пройшов серіал українською мовою «Черговій лікар» виробництва Film.ua. «Теле Про» готується знімати третій сезон «Агентів справедливості», теж українською мовою. Чи є такі плани у вашого продакшну?
– Зрозуміло, ми готові знімати контент українською мовою. Не виключено, що вже в найближчому майбутньому ми почнемо такий проект.
– Чого вас навчила історія з серіалом «Не зарікайся», реакція Держкіно й Нацради?
– Мене ця історія нічого нового не навчила – можливо, через наявність певного життєвого досвіду. А моїх молодих колег шокували боягузтво й моральна імпотенція чиновників. Front Cinema, «Медіа Група Україна» та вся індустрія мали можливість отримати безцінний досвід, усвідомити реальну небезпеку і згуртувати ряди. Все було непросто і ще довго буде непросто, але в бою загартовується характер.
– Приблизно рік тому під час однієї з публічних дискусій ви виступали й згадували голлівудський кодекс Хейса як приклад саморегуляції (виробничий кодекс Голлівуду, ухвалений в 1930 році. У 1967 році його було офіційно скасовано, але неофіційно він діє й досі. – ДМ). На ваш погляд, чи можлива й чи потрібна нині такого роду саморегуляція для української кіно- й серіальної галузі?
– Можливо все, за наявності політичної волі й відповідальності.
– Сьогодні телегрупи активно розвивають власне серіальне виробництво, а продакшни запускають телеканали. Як ви думаєте, на ринку довго існуватимуть такі вертикальні структури чи це тимчасова ситуація й він повернеться до спеціалізації?
– Те, що відбувається нині, – абсолютно очікувані й природні процеси. Як довго продакшни створюватимуть канали, а канали створюватимуть продакшни? Доки це буде здаватися вигідним тим і іншим. Це нескінченний кругообіг продюсерської енергії в природі. З'являються продакшни, якісь із них міцнішають та гуртуються, створюють спільні проекти, розвивають їх, продають, перезапускають – і далі все по спіралі. У цій справі головне – здоров'я й наявність обігових коштів.
– Наскільки успішно ваші серіали продаються на інші території? Куди?
– Всі серіали продаються досить активно й на дуже різні території. Але варто зазначити, що попит на довгі горизонтальні формати в усьому світі нині знижується. Такий період.
Галина Петренко, «Детектор медіа», 1 серпня 2016 року