Олесь Янчук: Модернізація кіностудії імені О. Довженка дала б можливість знімати 10–15 фільмів на рік
18.08.2017
Кінорежисер, генеральний директор Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка Олесь Янчук про те, що чекає на кіностудію найближчим часом.
Світлана Рябова, Mind
Наступного року Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка відзначить своє 90-річчя. Але святкувати цю подію, можливо, буде вже не Міністерство культури, якому зараз підпорядковане це підприємство, а приватний інвестор. Фабрику, побудовану в 1928 році для виробництва кіно, нещодавно внесли до списку об'єктів для приватизації. Продати кіностудію планується у найближчі три роки.
Mind зустрівся з генеральним директором кіностудії Олесем Янчуком, який керує кіностудією з 2014 року, але працює з нею 33 роки – він кінорежисер і народний артист України. Олесь Янчук, зокрема, розповів, чим зараз живе українська фабрика мрій, які там будують плани на майбутнє і як ці плани корелюються з приватизацією.
– Будь ласка, розкажіть докладніше про зміни на кіностудії.
– До 1990 року тут працювало 2600 осіб, зараз близько 200. Кіностудія знімала 12 повнометражних художніх фільмів, або 18–20 телесеріалів на рік, загалом за історію кіностудії тут зняли 1200 художніх фільмів. Але в останні роки майже нічого не знімаємо. Минулого року зняли один короткометражний фільм «Ілюзія» і один повнометражний – «Казка про гроші». Це держзамовлення. Наразі на кіностудії тривають зйомки фільму «Таємний щоденник Симона Петлюри». Це мій фільм, я його режисер, а кіностудія виступає партнером: надає павільйон, обладнання, костюми тощо. Бюджет фільму 48 млн. грн., з яких половину дала держава. Решта – меценати та інвестори, яких я знайшов сам.
– Що заважає кіностудії знімати більше фільмів?
– У кіностудії поганий технічний стан, в її розвиток ніхто не вкладав гроші, навпаки, останніми роками у неї постійно щось забирають та закривають. Наприклад, забрали натурний майданчик під поле для гольфу на Оболоні та елітні будинки, а на самій кіностудії мої попередники закрили декілька цехів: макетний, лабораторний, цех комбінованих зйомок та ін. Будівлі не ремонтують, серйозне обладнання останній раз тут закуповували 10 років тому. Але нам ще багато чого потрібно – кіностудія вже давно не підприємство із замкнутим циклом виробництва, частину послуг ми замовляємо на стороні, наприклад, звук в системі Dolby ми зводимо на інших студіях, орендуємо цифрові камери – у нас лише одна.
У 2015 році ми просили 9 млн. грн. на ремонт, але нам дали 561 000 грн. – вистачило на частковий ремонт дахів, інші проблеми залишилися. Але найголовніше: незважаючи на те, що кіностудія державна, держава нас не підтримує. Минулого року ми подавали на конкурс в Державне агентство України з питань кіно 12 сценаріїв, жоден з них не пройшов. Причин ми не знаємо – голосування на конкурсі таємне. Цього року з 500 млн. грн., виділених державою на кіновиробництво, студія отримала лише мільйон на створення короткометражного фільму-дебюту. А 499 млн. грн. пішло на приватні студії.
(Від редакції сайту НСКУ.
Голова Держкіно Пилип Іллєнко у коментарі у Фейсбуці уточнив, що Держкіно вже перерахувало Національній кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка цього року 11 млн. 699 тис. 300 грн., і планує до кінця року перерахувати ще 6 млн. 762 тис. 300 грн. Зважаючи на таке, можна стверджувати, що кіностудії імені О. Довженка Держкіно 2017-го планує виділити сукупно 18 млн. 461 тис. 600 грн. При тому загальний бюджет агентства, затверджений законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» становить 515 млн. 952,5 тис. грн., в тому числі за програмою «Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка"» – 500 млн. грн.
Водночас, Олесь Янчук мовить про підсумки Десятого конкурсного відбору кінопроектів Держкіно, згідно якого на державне фінансування претендуватиме один кінопроект кіностудії імені О. Довженка, бюджет якого рішенням Експертної комісії з питань кінематографії обмежено одним мільйоном гривень – сама кіностудія розраховувала отримати 1 млн. 566 тис. 293 грн. Натомість, сукупна сума фінансування, на яку розраховували решта 77 кінопроектів, які перемогли у Десятому конкурсному відборі кінопроектів, становить 677 млн. 965 тис. 800 грн. – і її також з часом буде зменшено, за рекомендацією експертів. Але все одна вона буде більшою за згадані Олесем Янчуком 499 млн. грн., які «пішли на приватні студії»).
– Скільки потрібно грошей?
– Якщо скромно – 300 млн. грн., такі інвестиції на модернізацію студії дали б нам можливість знімати 10–15 фільмів на рік. Якщо розмахнутися на масштабний проект, який ми теж розробили, то кіностудіі потрібно близько $150 млн.
Скромний варіант – це ремонт і закупівля техніки. Більш дорогий проект включає ще й розвиток території – будівництво мультиплексу, з кінотеатром і розважальною зоною, спеціальної вулиці – міні-містечка, де можна було б проводити зйомки, а будівлі віддати під потреби студії: гримерки, номери для артистів. Тут навіть можна відкрити дитячу школу з профільним ухилом, туди ж можна було б перенести частину корпусів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого.
«Мосфільму», наприклад, уряд Росії на початку 2000-х виділив $154 млн. на розвиток, і зараз «Мосфільм» повністю завантажений роботою.
– Чи є попит на фільми кіностудії?
– Продукт затребуваний, але більшу частину наших кінофільмів, у тому числі й минулих років, купують російські телеканали. А українські кінотеатри і телеканали не надто цікавляться. Чому? Тому що ніхто не хоче вкладати в промо українських фільмів гроші, а у кіностудії немає на це коштів.
– Кіностудія – збиткове підприємство?
– Ні, не збиткове. Але заробляє мало, і все, що заробляє, витрачаємо на ремонти і роботу кіностудії. Минулого року чистий дохід кіностудії склав 22,4 млн. грн. У кіностудії, до речі, дуже дорогі комунальні послуги. Якщо опалювати всі площі, то взимку рахунки будуть доходити до 2 млн. грн. на місяць.
– За рахунок чого виживає кіностудія?
– За рахунок надання послуг: надаємо приміщення для зйомок – у нас п’ять павільйонів, в яких знімають фільми, концерти, рекламні ролики тощо. Ціни у нас ринкові, зняти павільйон у середньому можна за 6000–8000 грн. на день. Також ми виготовляємо реквізит, даємо в оренду костюми. А це не так мало, як здається: оренда костюмів за цей рік нам уже принесла близько 5 млн. грн.
– А що ви скажете про приватизацію?
– Я не вірю в приватизацію. Тому що нашою кіностудією останні 10 років активно цікавляться девелопери або будівельники. А як кіностудія вона їм не потрібна, їм потрібна територія для будівництва елітної нерухомості. У кіностудії майже 16 га землі, яка знаходиться в центральній частині міста.Така ділянка може коштувати близько $200 млн. Це тільки земля.
У нас ще костюмів і реквізиту на кілька десятків мільйонів гривень – на кіностудії понад 100 000 одиниць костюмів, близько 30 раритетних авто, є навіть свій танк. І найбільший знімальний павільйон у Європі – його площа 3000 кв. м, там одночасно може працювати декілька знімальних груп.
– Профільним іноземним інвесторам кіностудія нецікава?
– Чому ж? Росіяни постійно цікавляться. Але чи потрібно продавати їм нашу кіностудію і робити тут філію, скажімо, «Мосфільму»?
Якщо говорити про великі американські профільні компанії, то вони навряд чи до нас прийдуть найближчим часом. Я розмовляв з представниками Columbia Pictures, вони мені сказали, що їх тут лякає війна і велика корупція. Для них це ризики. Хоча знімати кіно у нас як мінімум вдвічі-втричі дешевше, ніж у тій самій Європі, і значно дешевше, ніж в США. Але надія на профільного інвестора є – ми вели попередні переговори з французькими продюсерами, які тісно співпрацюють з тим же Голлівудом, вони готують нам свої пропозиції.
– Чи допускаєте думку про те, щоб продати цю кіностудію і побудувати іншу, під Києвом?
– Нещодавно один дуже багатий чоловік ставив мені таке саме питання. Я йому відповів: може, тоді й Києво-Печерську лавру перенести в інше місце – там земля ще дорожче? Для мене це речі одного порядку. Кіностудія імені О. Довженка – намолене місце, вона надихає людей, тут розкрилися багато талановитих кінематографістів. Хіба можна це знищити?
Світлина Олександра Заднiпряного
Світлана Рябова, Mind, 17 серпня 2017 року