Що і як говорити про кіно. Круглий стіл на «Молодості»
06.11.2015
30 жовтня в рамках «Майстерні талантів» 45-го Київського МКФ «Молодість» обговорили стан сучасної кінокритики під час круглого столу кінокритиків, організованого за сприяння інтернет-журналу «Cineticle» та МКФ «Молодість», повідомляє офіційний сайт фестивалю.
У дискусії взяли участь Сергій Васильєв (кінознавець, редактор сайту Національної спілки кінематографістів України, координатор Бюро української кіножурналістики) та Олександр Телюк (співробітник Національного центру Олександра Довженка, співзасновник журналу «Cineticle») від України, а також відомі російські кінокритики Марія Кувшинова (редактор журналу «Сеанс») і Василь Корецький (шеф-редактор видання Colta.ru).
Однією з основних тез зустрічі стало те, що кінокритика набула широкого розмаху в мережі, де діють інші правила й майже не існує обмежень для входу в професію, тому кінокритик – сам собі редактор і коректор.
«В інтернеті змінилась фігура уявного читача з появою такої опції, як перевірка кількості відвідувань сайту: якщо текст незрозумілий, він просто не набере багато лайків», – зазначив Василь Корецький. Але навіть попри функціонування кінокритики онлайн, представники професії вважають, що галузь перебуває у вакуумі через нестачу компетентних кадрів та відсутність значної уваги аудиторії до критичних текстів.
Представники різних країн зіткнулись з певними розбіжностями в питаннях професійної діяльності, адже вітчизняна кінокритика все-таки поступається рівнем свого розвитку цій галузі культури в Росії, де створено значно кращі умови для функціонування критичних матеріалів. Серед проблем, які виділили українські критики, – загальна профанація медійного поля, де всі пишуть про все, а також відсутність в Україні спеціалізованих видань про кіно, на зразок російського «Сеансу». А через нерозвиненість сфери, вітчизняні критики все частіше займаються піаром, а не професійною діяльністю.
До того ж, Олександр Телюк, безпосередньо перебуваючи в кіносфері, зауважив, що у нас в країні присутня певна образа кіноіндустрії на критику. Також постало питання, ким є сьогодні кінокритик і якими знаннями й навичками він повинен оперувати. Всі учасники дискусії зійшлись на думці, що роль сучасного кінокритика досить розмита, адже більшість фільмів є загальнодоступними, і глядач може самостійно перевірити компетентність будь-якої рецензії.
Редактор Colta.ru. наголосив: «Цінним є той критик, який може дати особливу перспективу кіно, перенісши кінематографічну картину в більш широкий контекст – політичний, історичний». А Сергій Васильєв додав: «Кінокритик – це той, кого бодай один читач вважає кінокритиком, а його текст набрав хоча б один лайк». Як в Україні, так і в Росії критики здебільшого коментують зарубіжні фільми.
Марія Кувшинова зауважила, що кожному кінокритикові важливо працювати з національним кінематографом і підтримувати діалог з режисером. Учасники дискусії виразили сумнів щодо необхідності профільної освіти для того, щоб бути кваліфікованим кінокритиком.
«На жаль чи на щастя, у російських кінокритиків немає теоретичного бекграунду», – зізнався Василь Корецький. Також на дискусії торкнулися теми поєднання функцій критика і куратора, що зараз є популярною практикою. З цього приводу редакторка журналу «Сеанс» висловилась так: «Якщо ти не здатен роздвоюватись, поєднувати діяльність критика і куратора дуже важко. Часто мій внутрішній критик суперечить обов’язку куратора, адже мені можуть не подобатись фільми, які я повинна представляти».
Щодо завдання і ролі критики в галузі кіно та в медіа-просторі Марія Кувшинова зауважила: «Критика функціонує, щоб збільшувати різноманітність світу. І хоча її вважають квазіхудожньою діяльністю, вона є тим елементом, без якого культурна сфера збідніє».
«Критика – це частина великої кіносистеми, і якщо вона зникне, вся індустрія мутує», – додав Василь Корецький.
КМКФ «Молодість», 31 жовтня 2015 року