Васильєв Володимир
(03.03.1949–31.12.2016)
Український кінооператор-документаліст, кінорежисер.
Член Національної спілки кінематографістів України.
Володимир Михайлович Васильєв народився у Києві.
Після закінчення Київського політехнічного інституту у 1972-му прийшов працювати на Українську студію хронікально-документальних фільмів асистентом кінооператора. З 1974 року працював кінооператором комбінованих зйомок.
Зробив комбіновані кадри до багатьох фільмів студії, серед яких повнометражна кінотрилогія режисера Володимира Шевченка «Україна. Початок шляху», «Вогняний шлях», «Шлях звершень» (Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1978).
Після закінчення операторського факультету Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК) у 1987-му працював кінооператором документальних фільмів і зняв їх понад 70. Серед них: «Весна перемоги» (1985), «З любов'ю та шаною» (1985), «Прийшов солдат з Берліна» (1985), «Наша доля – Україна» (1986), «Для чорнобильських вахтовиків» (1986), «Такий важкий, звичайний день» (1987), «Пам'яті Івана Миколайчука» (сюжет до кіножурналу «Радянська Україна», 1987), «Омут» (1987), «Плаха» (сюжет до українського сатиричного кіножурналу «Жорна», 1987), «Ім'я йому Київ» (1988), «Вересень 39-го» (1989), «На усіх морях» (1990–1991), «Таємниця любові» (1992), «Україна держава морська. Чоловіча робота» (1992–1993), «Українські німці. Повернення» (1994–1995) та інші.
Документальні фільми Володимира Васильєва останньої декади:
- «Миттєвості Помаранчевої» (автор сценарію, режисер, оператор, монтажер, 2005),
- «Поступ» (автор сценарію, режисер, оператор, монтажер, 2006),
- «Наш паротяг» (фільм-пародія, автор сценарію, режисер, оператор, монтажер, 2007),
- дев'ять сюжетів «Голодомор 1933. Свідчать...» (режисер, оператор, монтажер, 2008),
- «Долі. Є. М. Дубиніна», «Долі. М. М. Виноградова», «Долі. П. Т. Кухарчук» (автор ідеї кіно-циклу, режисер, оператор, монтажер, 2008),
- «Йосип Осташинський. Дарувати радість людям» (автор сценарію, режисер, головний оператор, монтажер, 2009–2010).
Нагороджений Почесною Відзнакою Міністерства культури України «За досягнення в розвитку культури та мистецтва» (2001).