Шкляревський Георгій
(06.12.1937)
Український кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України (2002).
З 1998 р. викладає у Національному університеті культури і мистецтв. Член Національної спілки кінематографістів України.
Народився у Вінниці в родині службовця. Закінчив Львівський державний медичний інститут (1960) і Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1967). Працював у Львівському медінституті. З 1967 р. — режисер «Укркінохроніки».
Фільмографія:
- «Мода, смаки, час» (1968, у співавт.),
- «Основні напрямки в механізації сільського господарства» (1969, авт. тексту),
- «Бригадир Андрій Семенюк» (1970),
- «Довгожителі СРСР»,
- «Обличчям до вогню» (1971, диплом Всесоюзного кінофестивалю, 1971, Горький),
- «Альма-матер»,
- «Молодь України» (1972),
- «Товариш Артем»,
- «Людина і море» (1973),
- «Така вдача» (1975),
- «Ми були молоді тоді» (співавт. сцен.),
- «Франція: дороги побратимства» (1976),
- «Ефект творчості» (1977),
- «Слово про хліб» (1978, Диплом і Перша премія VI Всесоюзного кінофестивалю сільськогосподарських фільмів у Новосибірську, 1978; Диплом XII Всесоюзного кінофестивалю в Ашхабаді, 1979),
- «Фестиваль дружби» (1980),
- «Слово про хліб» (1981),
- «Тобі заповідаю»,
- «На порозі» (1982),
- «Я йшов на вірну смерть» (1989),
- «Поки ще живемо»,
- «Мі-кро-фон!» (1989, співавт. сцен.; Приз ФІПРЕССІ в Оберхаузені, 1989; Головний приз у Фрайбурзі, 1990; Диплом кінофестивалю, Швейція),
- «Тінь саркофагу» (1989, Приз німецьких профспілок в Оберхаузені, 1990),
- «Таємничий діагноз» (1990),
- «Зона тривоги нашої»,
- «Чорнобиль — роки і долі» (1996, авт. сцен.),
- «Зона — десять років відчуження» (1996, Головний приз Міжнародного кінофестивалю «Бархатний сезон») та ін.
Як режисер брав участь у створенні сюжетів для програми «Телеманія» на каналі «1+1» та профами «Ноєв ковчег».